Переваги РРО

Дата: 23.08.2023 15:31

Кількість переглядів: 78

Фото без опису

Переваги використання реєстраторів розрахункових операцій

Використання реєстраторів розрахункових операцій має низку переваг. Зокрема, це дає змогу:

підключення до РРО вагів;
зменшення ціни для привілейованих клієнтів;
вести облік товарів;
формування звітності за будь-який період;
сканування штрих-коду для отримання ціни товару з бази даних;
фіксувати дату, час та деталі розрахункової операції;
фіксації форми оплати;
підрахунку будь-яких податків та знижок.

Стосовно переваг отримання чеку РРО споживачем. Це, насамперед:

захист прав у випадку придбання товару неналежної якості;
отримання достовірної інформації щодо торговця;
отримання достовірної інформації щодо товарів, робіт, послуг, які було придбано;
наявність документа встановленої форми та змісту для отримання гарантійного обслуговування або обміну товару

Перереєстрація ПРРО при зміні найменування або адреси господарської одиниці

Перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій здійснюється у випадку зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО – відповідно до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547». Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).

Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.

Згідно з п. 11 розд. II Порядку № 317 у випадку зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Програмні реєстратори розрахункових операцій від ДПС – безкоштовні

Суб’єкт господарювання для проведення розрахунків самостійно обирає РРО чи ПРРО він буде застосовувати. Якщо надає перевагу ПРРО, то обирає самостійно – безоплатний ПРРО від ДПС чи комерційний ПРРО.

Безоплатний ПРРО від ДПС розміщено у відкритому доступі на відповідних цифрових платформах (завантажити можна: http://surl.li/jykzd).

Отримати роз’яснення щодо реєстрації РРО/ПРРО, з інших питань, пов’язаних із застосуванням РРО/ПРРО, можна за телефоном: 0800501007.

Подати до контролюючого органу заяву для реєстрації РРО можна в електронній або паперовій формі, для реєстрації ПРРО – виключно в електронній формі.

Форма заяви для реєстрації ПРРО тут: http://surl.li/juwmv.

Також працюють «гарячі лінії» ГУ ДПС у Черкаській області з питань застосування РРО/ПРРО: http://surl.li/kigck.

Маєте інформацію про порушення – повідомити ДПС про це легко та просто

Державна податкова служба України постійно отримує інформацію про ймовірні факти порушень законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи.